
Метрополітен Києва — це основний вид громадського транспорту столиці, який щодня перевозить сотні тисяч пасажирів. Він відкритий у 1960 році і на сьогодні налічує 54 станції, що об’єднані трьома основними лініями: Червона (Сирецько-Печерська), Синя (Оболонсько-Теремківська) та Зелена (Святошинсько-Броварська).
Київський метрополітен – графік роботи в 2026 році
Метро в Києві працює щодня орієнтовно з 5:30 ранку до 23:10 ночі.
Коли відкривається метро
Перші рейси поїздів стартують із кінцевих станцій орієнтовно між 5:30 та 6:20.
Коли закривається метро
Останні рейси поїздів вирушають орієнтовно між 22:30 та 23:10, залежно від станції та напрямку руху.
Гілки метро Київ та їх станції
Метро з’єднує всі ключові райони Києва — житлові масиви, ділові центри, туристичні об’єкти та адміністративні установи. Для киян і гостей міста важливо мати актуальну інформацію про станції, пересадки та райони, щоб швидко планувати маршрут і уникати черг у години пік.
Червона гілка метро Києва (Сирецько-Печерська)

Червона лінія — найстаріша і найдовша в Київському метрополітені. Вона проходить із північного заходу до південного сходу, охоплюючи густонаселені житлові масиви, адміністративні центри та історичний центр міста. Ключові пересадочні станції на Червоній лінії роблять її однією з найзручніших для пересування столицею.

| Станція | Дата відкриття | Район Києва | Пересадка | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| Академмістечко | 24 травня 2003 | Святошинський | — | Кінцева станція, поруч наукові установи |
| Житомирська | 24 травня 2003 | Святошинський | — | Вихід на проспект Берестейський |
| Святошин | 5 листопада 1971 | Святошинський | — | Поруч залізнична платформа |
| Нивки | 5 листопада 1971 | Шевченківський | — | Поблизу парк «Нивки» |
| Берестейська | 5 листопада 1971 | Шевченківський | — | Промислова зона, колишня назва «Октябрська» |
| Шулявська | 5 листопада 1971 | Шевченківський | — | Біля індустріального вузла |
| Політехнічний інститут | 5 листопада 1963 | Шевченківський | — | Поруч КПІ |
| Вокзальна | 6 листопада 1960 | Солом’янський | — | Центральний залізничний вокзал |
| Університет | 6 листопада 1960 | Шевченківський | — | Поруч КНУ та ботсад |
| Театральна | 6 листопада 1987 | Шевченківський | Золоті ворота | Перехід на зелену гілку |
| Хрещатик | 6 листопада 1960 | Печерський | Майдан Незалежності | Центральна станція міста |
| Арсенальна | 6 листопада 1960 | Печерський | — | Найглибша станція у світі |
| Дніпро | 6 листопада 1960 | Печерський | — | Відкрита наземна станція |
| Гідропарк | 5 листопада 1965 | Дніпровський | — | Пляжі та зона відпочинку |
| Лівобережна | 5 листопада 1965 | Дніпровський | — | Виставковий центр поруч |
| Дарниця | 5 листопада 1965 | Дніпровський | — | Житловий масив |
| Чернігівська | 4 листопада 1968 | Деснянський | — | Великий транспортний вузол |
| Лісова | 5 грудня 1979 | Деснянський | — | Кінцева станція, поруч ліс |
Червона лінія з’єднує історичний центр Києва з віддаленими житловими масивами, що робить її надзвичайно важливою для мешканців і туристів.
Синя гілка метро Києва (Оболонсько-Теремківська)

Синя лінія проходить із півночі на південь, з’єднуючи житлові масиви Оболоні, Солом’янки, Шевченківського та Печерського районів. Вона особливо зручна для тих, хто щодня пересувається між житловими масивами та центром міста, а пересадочні станції дозволяють змінювати маршрут на Червону або Зелену лінію.

| Станція | Дата відкриття | Район Києва | Пересадка | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| Героїв Дніпра | 6 листопада 1982 | Оболонський | — | Кінцева станція біля Дніпра |
| Мінська | 6 листопада 1982 | Оболонський | — | Житловий масив Оболонь |
| Оболонь | 19 грудня 1980 | Оболонський | — | Поруч набережна Дніпра |
| Почайна | 19 грудня 1980 | Оболонський | — | Поруч річка Почайна, ТРЦ |
| Тараса Шевченка | 19 грудня 1980 | Подільський | — | Історичний район Поділ |
| Контрактова площа | 17 грудня 1976 | Подільський | — | Серце старого Подолу |
| Поштова площа | 17 грудня 1976 | Подільський | — | Вихід до набережної |
| Майдан Незалежності | 17 грудня 1976 | Шевченківський | Хрещатик | Центральна площа Києва |
| Площа Українських Героїв | 19 грудня 1976 | Печерський | Палац спорту | Поруч діловий центр |
| Олімпійська | 19 грудня 1981 | Голосіївський | — | Стадіон «Олімпійський» |
| Палац «Україна» | 30 грудня 1984 | Голосіївський | — | Концертний зал |
| Либідська | 30 грудня 1984 | Голосіївський | — | Транспортна розв’язка |
| Деміївська | 15 грудня 2010 | Голосіївський | — | Промислова та житлова зона |
| Голосіївська | 15 грудня 2010 | Голосіївський | — | Поруч Голосіївський парк |
| Васильківська | 15 грудня 2010 | Голосіївський | — | Житловий район |
| Виставковий центр | 27 грудня 2011 | Голосіївський | — | ВДНГ (Експоцентр) |
| Іподром | 25 жовтня 2012 | Голосіївський | — | Київський іподром |
| Теремки | 6 листопада 2013 | Голосіївський | — | Кінцева станція, житловий масив |
Синя лінія з’єднує північні житлові масиви Києва з південними районами, роблячи щоденні поїздки максимально комфортними.
Зелена гілка метро Києва (Святошинсько-Броварська)

Зелена лінія проходить із північного сходу на південно-захід і обслуговує Дніпровський, Дарницький та Деснянський райони. Вона зручна для жителів житлових масивів, оскільки забезпечує прямий доступ до центру міста і пересадочних станцій на інші лінії.

| Станція | Дата відкриття | Район Києва | Пересадка | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| Сирець | 14 жовтня 2004 | Шевченківський | — | Кінцева станція поруч із парком |
| Дорогожичі | 30 березня 2000 | Шевченківський | — | Поруч Бабин Яр |
| Лук’янівська | 30 грудня 1996 | Шевченківський | — | Діловий та транспортний вузол |
| Львівська брама | — | Шевченківський | — | Недобудована станція-привид |
| Золоті ворота | 31 грудня 1989 | Шевченківський | Театральна | Одна з найкрасивіших станцій Європи |
| Палац спорту | 31 грудня 1989 | Печерський | Площа Українських Героїв | Спортивно-концертний комплекс |
| Кловська | 31 грудня 1989 | Печерський | — | Глибока станція у центрі |
| Печерська | 27 грудня 1997 | Печерський | — | Адміністративний центр |
| Звіринецька | 30 грудня 1991 | Печерський | — | Перейменована у 2023 році |
| Видубичі | 30 грудня 1991 | Печерський | — | Пересадка на електрички |
| Славутич | 30 грудня 1992 | Дарницький | — | Сучасний житловий район |
| Осокорки | 30 грудня 1992 | Дарницький | — | Активна забудова |
| Позняки | 28 грудня 1994 | Дарницький | — | Великий житловий масив |
| Харківська | 28 грудня 1994 | Дарницький | — | Транспортний вузол |
| Вирлиця | 8 березня 2006 | Дарницький | — | Поруч однойменне озеро |
| Бориспільська | 23 серпня 2005 | Дарницький | — | Виїзд у напрямку Борисполя |
| Червоний Хутір | 23 травня 2008 | Дарницький | — | Кінцева станція біля лісу |
Метрополітен Києва — це не просто транспорт, а частина щоденного життя столиці. Актуальна інформація про станції, пересадки та райони допомагає пасажирам швидко орієнтуватися і комфортно пересуватися містом.







